Біля тополі

Тихо надворі і тільки чути як,

Як матері слова летіли,

Летіли в ніч до козака.

Бачиш, сину мій, свічка не згаса,

До віку буде вже горіти,

Горітиме вона.

Молодий юнак, молодий козак...

Там біля тополі калина росте,

Мамині очі чекають тебе,

Сива у розпачі плаче,

Сина все чекає - та в Бога вже його душа.

Мам, я в бою за волю пішов в далечінь,

За правду і долю нових поколінь,

За тих, хто у морі далеко

І крилами лелеки повернуться живі.

Рік вже проминув, прийшла нова весна,

А спокою в душі не було, не було та й ще нема.

Там батько змучений, сам торує шлях,

По ньому мав іти син його, а його вже нема.

Молодий юнак, молодий козак...