Мій брате, пишу тобі листа,
Сказати, що не встигла я,
Зоря на небі вже зійшла,
Вона тепер з твоїм ім’ям.
А пам’ятаєш серпень на дворі?
Наші вечірки так обожнював пляж.
Рве душу Джексон у старій магнітолі,
Ти завжди тримав слово,
Ти був захист наш.
Я не забуду, я не забуду, я не забуду
Я не забуду, я не забуду, я не забуду
Тебе.
Мій друже, коли ти жартував,
Сміялись всі навколо,
Мій брате, тебе любило море
Та підкорялись гори.
Наші розмови назавжди залишиться у спогадах
Небесна варта тепер під твоїм крилом.
Пишу тобі, брате, але мені нестерпно гірко й боляче,
Залишишся в серці
Ти Світлом.
Я не забуду, я не забуду, я не забуду
Я не забуду, я не забуду, я не забуду
Тебе
Час не лікує, він лише притамовує
біль,
Час залишає в пам’яті найголовніше,
Я пишу лист, коштує він зусиль,
Пишу через сльози, а у відповідь тиша.
