Мене більше не цікаве, як твої справи
твоє кохання, більше не цікавить
Я отримав все що хотів, немає слів.
Змінити це все, не вистачило б сил.
Кожен день, до тебе, скрізь скупченя людей
У пошуках емоцій, та відвертих тем.
Але ти не розумієш натяків, жестів моїх.
Або боїшся зізнатися, що зміг.
Твоє серце вкрасти, засісти у пам'яті.
Заполонили мої треки, твої рекомендації.
І щось колотить у грудній клітині.
Час йде, крутить стрілки годинник.
Але з букетом скрізь зливу та грім.
Щоб побачити, посмішку вуст твоїх.
Твої дивовижні очі, кольору хмарного неба.
Коми заміняють крапки, марно напевно.
Але не покидає розум, твій сілует.
Не робить теплімишим, сонце цей день.
Я цілую вуста, перехопило дихання.
Але відпустило, я почуттів здихався.
Не треба вважати, що в мене немає серця,
Бо стосунки майже завжди не мають сенсу.
Почуття мої згасли, не можу нічим зарадити.
Тому порада, просто відпусти, ми в цьому не новатори.
Таке бувало завше, для цього навіть є термін.
Не можу обіцяти нічого, бо час не терпить.
Мені потрібно шукати далі справжнє багаття.
Відновити наше спілкування нема варіанту.
Не можеш дихати без мене? Це дуже прикро.
Видужуй, крихітка, знайди для себе інший привід
Рухатись в майбутнє, бо я тобі нічого не винен.
Мені шкода, що для тебе це чорні новини.
А з іншого боку, чіплятись за мене варто.
Ти гідна кращого ставлення і знайдеш собі пару.
Знаєш, я не розумів до чого призведе все це,
Але наразі ми обидва маємо болю рецепт.
