Черемоша, хвилі сині,
Як думки мої не спинні,
Кудись пливуть.
А прогулянки по місту
Без твоїх історій стислих втратили для мене суть.
І якби важко не було на душі,
Я кожен вечір лиш тобі
Пишу вірші,
Бо ти мій океан,
В тобі я потонула,
А в голові туман.
Тебе я ще не забула,
Спогадом в тобі зостанусь.
Відболить і перестане
Цвісти той цвіт.
Може ти мене кохав би до ранку, цілував би
Одну на ввесь цей світ,
Та якби важко не було на душі,
Я кожен вечір лиш тобі пишу вірші.
