Як час пливе густий поволі,
В буденні хвилі крижані,
І в думах бачу мимоволі,
Твої очі шалено голубі
Твій образ з днем новим приходить,
Я так себе караю і тривожу,
І серце вже спокою не знаходить,
Коли тебе побачити не можу.
А ти прилинь у ніжність вечорову,
Де зорі розсипаються згори,
Я подарую ласку колискову
І всі слова, найкращі на землі.
Най пролітають дні, роки і ночі,
Та зміниться у моря глибина,
Я знову задивлюся в твої очі,
Де сяє синь небесно - голуба.
І вся така ти, мов хмаринка хвиля,
Як перли - роси у ранковії часи
І поглинає з головою це безсилля,
Неможу встояти, хоч як ти не проси.
Не знаю, чи зустрінемось з тобою
На перехресті швидкоплинних літ,
Та пронесу я вірно із собою
Кохання щире, що змінило цілий світ.
А ти прилинь у ніжність вечорову,
Де зорі розсипаються згори,
Я подарую ласку колискову
І всі слова, найкращі на землі.
Най пролітають дні, роки і ночі,
Та зміниться у моря глибина,
Я знову задивлюся в твої очі,
Де сяє синь небесно - голуба.