І де ти, і де я, і де ми?
Самотню лишив на краю Едему.
І де ми, і де я, і де ти?
Заплутав мене ти в своїх тенетах.
Відпустити не взмозі,
Падають сльози,
Отрута на смак, як мигдаль.
Більше не по дорозі,
В очах моїх роси,
А вії мої, як вуаль.
Кришталь, кришталь.
Дзвін, дзвін.
Де він, де він, де він?
Гірський кришталь.
Нам нічого не жаль.
Розсипаються сльози,
Ніби у священний Ґрааль,
В мій бокал.
Гірський кришталь.
Все змінилось, на жаль.
Танцюю, ніби я під гіпнозом.
На мої очі впала печаль.
Кришталь.
Чому ми, чому я, чому ти?
Слова твої - моя отрута.
Чому ти, чому ми, чому я?
Сльозами від болю втечу я.
Відпустити не взмозі,
Падають сльози
На мрій моїх сентименталь.
Більше не по дорозі,
В очах моїх роси,
А вії мої, як вуаль.
Кришталь, кришталь.
Дзвін, дзвін.
Де він, де він, де він?
