В твоєму житті я нечаяно
Випив ту кров як вино
Казав що навіки любов.
Але грав ту роль як у кіно.
Я насправді шукав тебе
Стільки розроблював планів!
Але це було, просто дарма.
Я не можу кохати насправді!
Я багато хвилин, багато часу, багато, що в тебе вкрав
Багато тих слів, що казав тобі я, вибач, але це насправді не так.
Я хворий давно, но знала спочатку це ти і досі мене не покинула.
Вибач, але тобі краще піти, поряд зі мною життя твоє гине.
І співатимуть пташки, трошки струною!
Із серця з часом вийде біль, що звемо любов'ю!
І розлучить нас ніби то, ніби труною!
І співатимуть пташки, трошки струною!
Із серця з часом вийде біль, що звемо любов'ю!
І розлучить нас ніби то, ніби труною!
Так тяжко, спогади є, але треба палити мости.
Де то сірник, котрий я заховав віря що такої не буде як ти.
В житі так буває, на жаль в кохані час також спливає.
Кораблі розійшлись, на зустріч попутному вітру.
Минуле все забува-я-я!!
Я дуже далеко, вже не почую напевно співу птахів.
Не побачу я дім свій, а в ньому тебе і дітлахів.
Всі мрії що в мене були, с собою давно тягну на дно.
Нас вже немає, в нашім story - кохані розірвався той тромб
І співатимуть пташки, трошки струною!
Із серця з часом вийде біль, що звемо любов'ю!
І розлучить нас ніби то, ніби труною!
І співатимуть пташки, трошки струною!
Із серця з часом вийде біль, що звемо любов'ю!
І розлучить нас ніби то, ніби труною!
