В мене не менше хуйні, ніж в них.
Сто процентів, я ж людина.
Те, що на мені правильні думки,
Далеко не всі вони говорять про мене.
Самооцінка вище неба,
Ніколи не літав, та знаю, як літати.
Так, це не проблема.
За самооцінкою, яма страху, в якій відкриється дилема.
Можливо,низька вона в тебе?
Точно не знаю, друг.
Збоку давлять, викликають в мене системність тут,
Де я загублений, біжу, періодично озираюсь,
Та дивуюсь, чому ж не опустив тих рук.
Може, не треба випускати це.
Блядь,йди нахуй, чо ти сука, заєбав блядь з тою хуйню.
Так ало,чо я заєбав,скажи нахуй?
Блядь,тому шо це твоя мрія, або ти робиш блядь,або ти не робиш,нахуй.
Ти хочеш признаність, щоб помітили.
Хочеш всю любов, та щоб визнали незаміним тут.
Накинувши на себе цю ідеалість та призваність,
Робити великі речі.
Все інше для тебе просто мізерно.
І справді інколи буваю в собі.
Забувши про все, що мене оточує.
Та на меті не стоїть обезцінити чужі емоції.
В стані, коли я намагаюсь викликати свої.
