Поховалися стежки
знову не знаю, куди йти
все навколо є не тим
сам собі стаю чужим
ще й забулися слова
повтікали по лісам
залишили болю слід
змарнувавши цілий світ
Що, якщо ми все забудем
хто ми є, а ким ми були
сенсу вже це все не має
лиш кудись життя тікає
Що, якщо ми все забудем
хто ми є, а ким ми були
сенсу вже це все не має
лиш кудись життя тікає
Загубились у імлі
всі надії та жалі
тільки спогад, тільки мить
залишиться й буде жить
Серед тисячі доріг
на уламках сивих снів
розчинилась, мов той слід
що зникає поміж літ
Що, якщо ми все забудем
хто ми є, а ким ми були
сенсу вже це все не має
лиш кудись життя тікає
Що, якщо ми все забудем
хто ми є, а ким ми були
сенсу вже це все не має
лиш кудись життя тікає
