Золотце, ти в мене є, як тебе так не любити.
Все що у мріях живе, хочу з тобою ділити.
Навіть у пасмурні дні ти зігріваєш любов’ю,
І у обіймах твоїх знову стаю я собою.
Ти небо, ти море, ти мій океан
І лавою в серці, неначе вулкан.
Тобою п’янію у мріях живу,
Я так відчуваю чарівність твою.
Ти небо, ти море, ти мій океан
І лавою в серці, неначе вулкан.
Тобою п’янію у мріях живу,
Я так відчуваю чарівність твою.
Наше життя, наче сон, знов пролетить не спіймаєш.
І я беру телефон знову тебе набераю.
Як ти, мала, як живеш, добре шепочеш на вушко.
І ці слова, як бальзам, ніжно лягають на душу.
Ти небо, ти море, ти мій океан
І лавою в серці, неначе вулкан.
Тобою п’янію у мріях живу,
Я так відчуваю чарівність твою.
Ти небо, ти море, ти мій океан
І лавою в серці, неначе вулкан.
Тобою п’янію у мріях живу,
Я так відчуваю чарівність твою.
