Мов птахи, летять чутки,
Що я грішник. Цілував тебе в саду
Біля вишні.
Білий ангел розгорнув
Свої крила, Білим цвітом запашним
Ніч накрила.
Весна косу розплела, Розцвітають вишні.
Стільки щастя і журби – Ну який я грішник?
Травень віти розгойдав,
Роздягає вишню. Я богиню цілував –
Ну який я грішник?
Вітер носить поговір,
Чи зозуля Не забула ти мене, Не забула.
Весна косу розплела,
Скоро червень.
Ну чому ж ти не моя
Наречена..?
Чи на плаху шлях мені, Чи до раю…
Знов чекаю у саду, І не каюсь…
