Де туманом вкрилася
Долина на вигоні,
Де хати дрімають
В світанковій тиші у садах,
Де пасуться серед трав
Вже воронії коні,
Мріють верби над рікою
В ранній пісні солов’я!..
Над Збручем схилили
Віти верби до води,
Наче подолянки
Розпустили коси,
Щоб під вечір розчесав
Їх місяць молодий,
І зронив у парі
У водицю роси!..
Через міст жене череду
Мила, вже світає,
На ній густка-вишиванка
Квітом на плечах,
Коло стежки вже волошка
Ніжно розквітає,
І лелеки закружляли
Над хатами в небесах!..
Над Збручем схилили
Віти верби до води,
Наче подолянки
Розпустили коси,
Щоб під вечір розчесав
Їх місяць молодий,
І зронив у парі
У водицю роси!..
