Ти не бачиш, як важко дихати,
Коли мрії розбиті, як скло.
Я мовчав, але кожна рима —
Це той крик,
Що крізь серце йшло.
Кожен день — це бій,
Іноді без сил.
Я мовчав, та зрів,
Тільки далі йшов.
Все не так, як снилось,
Але світ мій жив,
І крізь дощ і гнів —
Я себе знайшов.
Я знову сам на сам,
Я знову десь пропав.
Всі кажуть: «Як ти сам?»
Всі голоси в думках
Ведуть мене назад,
Де, де не був — не рад,
Де кожен мій розпад —
Це тільки твій формат.
Я знову сам на сам,
Я знову десь пропав.
Всі кажуть: «Як ти сам?»
Всі голоси в думках
Ведуть мене назад,
Де, де не був — не рад,
Де кожен мій розпад —
Це тільки твій формат.
Ніч без сну — це стандарт,
В голові лиш бардак.
Я пишу все це вам,
Що мій шлях — це не фарт.
Мої демони в ряд,
Всі підписані як брат.
Ті, хто йшли не назад,
Ті, хто був, але зник —
Як спад.
Я не шукаю лайк,
Мої трек — як прайд.
Це не хіт — це мій факт,
Це не стиль — це мій знак.
Ніч, як чорний праймер,
Я на студії, не в сайлі.
Мій район не Манхеттен,
Але з нього вийде хедлайнер.
Я знову сам на сам,
Я знову десь пропав.
Всі кажуть: «Як ти сам?»
Всі голоси в думках
Ведуть мене назад,
Де, де не був — не рад,
Де кожен мій розпад —
Це тільки твій формат.
Я знову сам на сам,
Я знову десь пропав.
Всі кажуть: «Як ти сам?»
Всі голоси в думках
Ведуть мене назад,
Де, де не був — не рад,
Де кожен мій розпад —
Це тільки твій формат.
Мої думки мене зжирають день за днем;
Добився всього, що хотів — та де ви всі тепер?
Де ті всі тепер, що говорили: «Ти не зможеш»?
Де ті всі тепер, що думали, що ти порожній?
Стоп — пауза.
Я покажу, як треба грати в гру під іменем життя.
Ти не подумай — річ не в комплексах,
Це просто мій принцип.
Заберу все, що захочу —
Це для мене вже не виклик.
Ти не знаєш, як я спав сьогодні в ночі;
Зазирни у мою душу — ми з тобою вже не схожі.
Зазирни до мене в мозок — ти побачиш тільки зброю,
І ти думав, що я кращий, та я зовсім не хороший.
Забираю всі свої речі — ти вже випила всю кров,
Та про що вона втирає мені? Про якусь любов?
Давай покричи в останнє, щоб я замовк:
Ти ніколи не хотіла, щоб я всіх обійшов.
Я знову сам на сам,
Я знову десь пропав.
Всі кажуть: «Як ти сам?»
Всі голоси в думках
Ведуть мене назад,
Де, де не був — не рад,
Де кожен мій розпад —
Це тільки твій формат.