Мені треба йти ,весь світ обійти.
А як же ви?
Коли повернусь, дайте слово мені -
«Чекати»!
До рідного порогу, ведуть усі дороги.
Де нас чекають слізно.
Говоримо до себе: - «ще маю досить часу» . Та буває пізно.
Наші земні янголи! Янголи! Янголи!
Знову сумні янголи! Янголи! Янголи!
Не йдіть від нас!
Щоразу слова, мені треба йти.
А як же ви?
Не поспішай, бо в них зараз є
Тільки ти!
Наші земні янголи! Янголи ! Янголи!
Знову сумні янголи! Янголи! Янголи!
Не йдіть від нас!
Відзнайди хоча б хвилину,
Щоби голос їх відчути.
Відзнайди хоча б хвилину,
Щоби раптом тишу не почути.
Наші земні янголи! Янголи ! Янголи !
Знову сумні Янголи! Янголи! Янголи!
Не йдіть від нас!
