На човнах сизих літ
Відпливає твій слід
За водою…
А я кличу тебе
Через тихе журке
За собою…
Із-за темних верб
Вийшов місяць до неба
За рікою.
І розвіяв туман
Між забутих оман
Над тобою.
Де шумить очерет,
Там колишеться ніч
Над водою.
І торкнеться зима
Мого серця сповна
Переповнить журбою.
А роки, мов дощі,
Змиють ласки твої
За порогом.
Тільки в ніч голубу
Я почую ходу
Біля дому.
Не питаю в зірок,
Де спинився наш крок
За горою.
Лиш молитву несу
У вечірню росу
За тобою.
Може, там, за межею,
Де не ходять землею
Наші болі,
Нас зведе тиха путь,
Де забуті не ждуть,
Поневолі.
І коли над водою
Ти підеш далиною
Над рікою —
Я тебе упізнаю
По тремтінню кохання
За собою…
